Космічні фантазії
Астрономія корисна, тому що вона підносить нас над нами самими… Вона показує нам, яка нікчемна людина тілом і яка велична вона духом, бо розум її у змозі осягнути сяючі безодні, де її тіло – лише темна точка , у змозі насолоджуватись їхньою безмежною гармонією. Так приходимо ми до усвідомлення своєї могутності, і це усвідомлення … робить нас сильнішими.
А. Пуанкаре
Сонце, розсікаючи неповний вакуум космічного простору зі швидкістю в 250 км/с, обертається навколо невідомого нам центру Молочного Шляху. Так само плив цей термоядерний гігант і 1149 років тому, коли Аскольд, великий князь тільки-но утвореної Київської Русі йшов понад берегом Чорного моря походом на Візантію і перший мешканець Ісландії Інгольв встановлював свої священні стовпи в новозбудованому дерев’яному житлі називаючи місце його побудови Затокою Димів (Рейкявіком). Сонце знаходилось тоді на відстані 1046666666 км за годинниковою стрілкою від теперішнього його положення. Аналогічно джерело нашого життя летіло крізь безодню і 200000000 років тому, коли маленький брахіозавр вперше видерся з просторого гнізда, а величезний птеродактиль кидав на нього велику тінь, якої немовля сильно лякалося. У цей момент Сонце знаходилося у тому ж місці, що й зараз, бо період його обертання навколо центру галактики дорівнює 200 млн. років. Щоправда наш Молочний Шлях разом із нашим скупченням галактик тоді ще був ближче до центру Всесвіту, де стався Великий Вибух. Все це доводить існування тісної взаємодії між електроном, атомом, піщинкою, людиною, Землею, Сонячною системою, Галактикою та Всесвітом. Час створив цю взаємодію і водночас є її мірилом. Як мізерний приклад цієї взаємодії ми можемо створити у своїй свідомості, а потім і на стіні нашого помешкання новий тип календаря й годинника, які будуть майже повністю відбивати цю взаємодію. Приклади, що наводились вище частково розкрили його суть. На великих проміжках часу нам допоможе визначатись модель Молочного Шляху з виділеною орбітою Сонця навколо її центра. Ця орбіта може бути розділена на мільйоноліття, тисячоліття, століття і нарешті на роки. Сторінки паперу й таблиці чисел звичайного календаря можна замінити на Орбіту Землі поділену на пори року, місяці, тижні й дні. Циферблат з стрілками може замінити модель нашої планети, що обертається навколо своєї осі і рухається у просторі дня.
Моя теорія виникнення нашого рідного Всесвіту базується на моїй же теорії про нескінченну подільність матерії. Суть останньої полягає в тому, що Всесвіт не нескінченний, а настільки великий, що ми майже повірили в його нескінченність. Він є елементарною частинкою або частинкою елементарної частинки Вищого Всесвіту, який може бути схожий на наш рідний Всесвіт, а може бути настільки на нього не схожим, що навіть наша безмежна фантазія поки не в силі його уявити. Наприклад, він може мати абсолютно відмінні фізичні, хімічні та інші закони (антигравітація замість гравітації і т. д.), або взагалі їх не мати, його може огортати вічна темрява, або вічне світло, хоча такого поняття як світло чи електромагнітні хвилі там може взагалі не існувати і т. д. Як можна здогадатися поряд з нашим рідним Всесвітом, тобто елементарною частинкою Вищого Всесвіту, можуть знаходитися й інші подібні до неї елементарні частинки, тобто приблизно рівні нашому Всесвіту інші Всесвіти. Наш рідний Всесвіт є. водночас, і Вищим Всесвітом для Нижчого Всесвіту, який можливо знаходиться в нашому атомі, протоні, нейтроні, фотоні чи ще дрібнішій поки не відкритій елементарній частинці Нижчій Всесвіт Вищий для ще нижчого, ще нижчій для ще нижчого і т. д. до нескінченності. Водночас на Вищим Всесвітом є ще вищій, над ще вищим, ще вищій і т. д. до нескінченності. Як я вже згадував на основі цієї не дуже досконалої теорії можна припустити, що наш рідний Всесвіт утворився у результаті взаємодії або смерті однієї з елементарних частинок Вищого Всесвіту, яка перетворилась на точку з нескінченно великою вагою і нескінченно малим розміром і вибухнула з величезною силою. Так і стався Великий Вибух, а щодо того, що відбувалося після нього я повністю притримуюсь загальноприйнятої теорії, яка, напевно, всім відома.
Серендип – так вчені назвали проект пошуку позаземних цивілізацій. Чи є у ньому якась суть? Чи треба витрачати мільярди на ці пошуки, коли в Африці масово помирають діти, а природа нищиться нашою непродуманою виробничою діяльністю? Певно, що так, бо ж сама назва цього проекту, взята з давньої персидської казки, каже, що навіть якщо знайти братів чи ворогів по розуму в найближчому майбутньому чи взагалі не вдасться, то ми все одно відкриємо величезну кількість цікавих космічних явищ. На мою думку, позаземні цивілізації однозначно існують, хоч і є невелика можливість того, що їх не існує. Це твердження стає очевидним коли знаєш, що тільки в нашій галактиці є сто мільярдів зірок. У недалекому майбутньому ми будемо вступати у міжзоряні торгівельні відносини й укладати угоди з інопланетними цивілізаціями. Оскільки Сонце знаходиться поза рукавом Чумацького Шляху, то вповні можливо, що воно є окраїною галактики , або всі цивілізації мають рівень розвитку, що приблизно дорівнює нашому. Феномен НЛО є, очевидно, справою рук деякої групи людей, що хочуть відвернути увагу людства від прогресу на магію, містику і прибульців, бо якби прибульці справді відвідали Землю, вони б давно вже або почали б війну, або вступили б з нами в мирний взаємовигідний контакт.
Людина завжди прагнула і буде прагнути пізнати навколишній світ, яким би нескінченним він не здавався. І хоч вона є всього лише відходом термоядерної діяльності зірок, без неї Всесвіт був би лише сумною і безсенсною безоднею, яку ніхто б не досліджував, не вивчав, не прорізав міжзоряним кораблем на швидкості в четверо більшій за швидкість світла і просто не милувався б нею.
Comments