Безкрайні зелені поля заливало безмежно прекрасними сонячними променями, відбитими від зелених гір, що стояли убрані в густу шубу з вікових дерев серед примари туману, котрий вже починав розвіюватись. Долина, здавалось, була уткана неначе срібним шовком розложистою мережею тоненьких струмочків з кришталево чистою, цілющою водою. Легкий прохолодний вітерець викликав відчуття безмежного спокою та безтурботності.
Comments